Ганна Коломійцева

Усний і письмовий перекладач-фрілансер

Ганна закінчила факультет іноземних мов Харківського університету ім. Каразіна, проходила стажування з усного перекладу в університеті ім. Йоганна Гутенберга, м. Майнц, Німеччина.

Працювала викладачем теорії і практики перекладу на факультеті іноземних мов ХНУ ім. Каразіна, керувала відділом перекладів в австрійсько-українській компанії. На ринку синхронного перекладу з 2014 року.

Доповідачка кількох профільних конференцій, організаторка зустрічей перекладачів, гід.

Робочі мови: німецька, англійська, російська, українська.

Круглий стіл з етики в світі синхронних перекладачів

Round Table on Ethics in Interpreting World

Versatility of Conference Interpreting for German

Усний переклад в регіонах і професійні стандарти

Кар’єра усного перекладача в регіонах неможлива, усники у регіонах погані — такі думки висловлюються доволі часто. Однак візьмемо хоча б мій власний приклад: я займаюся тільки усним перекладом, мешкаю у Харкові, і вже протягом року 80% моїх замовлень я виконую у рідному місті. Я знаю багато достойних колег у регіонах, щоправда, багато з них часто їздять працювати до Києва, а столичні колеги — до регіонів. Але ж не буває диму без вогню. Проблема якості усного перекладу існує. Принаймні, вона не менш актуальна, ніж логістичні питання.

Усні перекладачі нашої країни працюють досить ізольовано. У професіональному середовищі немає єдиних стандартів, немає налагодженого обміну найкращими практиками. Крім того, ті, хто називають себе конференц-перекладачами, часто працюють в умовах, які суттєво погіршують якість перекладу. Це відбувається як через незнання стандартів професії, так і через відокремленість.

Я впевнена: можна створити професійне середовище, де ми будемо конкурувати цивілізовано і при цьому підтримувати один одного. Для порівняння візьмемо стандарти Міжнародної асоціації конференц-перекладачів (AIIC).